Плата за попит

Плата за попит — це комунальна плата, розраховується за найвищим піком потужності (кВт) протягом 15 або 30 хвилин протягом розрахункового періоду, окремо від плати за енергію, що розраховується за кВт·год за загальне споживання. Оскільки дата-центри працюють з високим, відносно рівномірним коефіцієнтом навантаження, плата за попит винагороджує рівномірне споживання та штрафує піки від тестування генераторів, послідовного запуску чилерів або передачі живлення від ДБЖ у комунальну мережу, що тимчасово підвищують попит вище звичайного базового рівня об'єкту. На комерційних та промислових тарифах у ринках, таких як США та Південно-Східна Азія, плата за попит часто становить $10–20 за кВт на місяць, що означає, що один 30-хвилинний пік для об'єкту потужністю 20 МВт може додати сотні тисяч доларів до річного рахунку за енергію. Оператори управляють впливом цього шляхом поступового запуску обладнання, накопичувачів енергії на місці, що срізують піки, та узгоджених перервних або тарифів з високим коефіцієнтом навантаження, які обмінюють гарантоване рівномірне споживання на нижчу ставку за кВт.